учення — [ўче/н :а] = вчення н :а, р. мн. ен … Орфоепічний словник української мови
учення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
атомістика — (учення про природу, згідно з яким матерія складається з атомів), атомізм … Словник синонімів української мови
догма — и, ж. 1) Учення або положення, що приймається як незаперечна, вічна, незмінна істина для всіх часів та історичних умов. •• До/гма пра/ва формально логічне тлумачення норм чинного права. 2) перев. мн. Основні положення якого небудь учення або… … Український тлумачний словник
ортодоксальний — а, е. Який неухильно дотримується принципів якого небудь учення, світогляду; послідовний. || Послідовно витриманий у дусі якого небудь учення. •• Ортодокса/льне христия/нство православ я … Український тлумачний словник
синтагматика — и, ж., лінгв. 1) Учення про членування мови на синтагми. 2) Учення про словосполучення … Український тлумачний словник
Сковорода, Григорий Саввич — Григорий Сковорода Сковорода Григорій Савич … Википедия
адепт — а, ч. Прибічник, послідовник якого небудь учення або ідеї … Український тлумачний словник
аксіологія — ї, ж. Учення про природу моральних, естетичних та інших цінностей, їх зв язку між собою, із соціальними, культурними чинниками та особистістю людини. •• Аксіоло/гія вихова/ння орієнтація на цінності, що сприяють задоволенню потреб людини та… … Український тлумачний словник
апологетика — и, ж. 1) Галузь богослов я, що захищає догми християнської релігії. 2) перен. Захист, вихваляння якого небудь учення, суспільного ладу і т. ін … Український тлумачний словник